Албанська ізополіфонія є традиційною частиною албанської народної музики і як така включена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Серед албанців усі чотири регіони Лалерія (Мизеке), Тоскєрія, Чамерія та Лаберія мають багатоголосну пісню як частину своєї культури. Серед албанців споріднена форма поліфонічного співу також зустрічається в Північній Албанії в районі Пешкопі, албанських громадах Качанік у Косові, районах Полог, Тетово, Кічево та Гостівар у Македонії та регіоні Малесія на півночі Албанії та на півдні Албанії. Чорногорія. Регіон Лаберія є особливим регіоном для багатоголосного співу. Пісні можуть складатися з двох, трьох або чотирьох частин. Пісні з двох частин співають тільки жінки. Пісні з трьох частин є більш розповсюдженими і можуть співати чоловіки та жінки. Пісні з чотирьох частин – це особливість Labëria. Дослідження показали, що чотириголосні пісні пішли після трьох частин і що вони є найскладнішою формою поліфонічного співу.
